Идет загрузка документа (26 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О признании недействительными и отмене налоговых уведомлений-решений

Высший административный суд
Определение от 06.03.2008 № К-37203/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06.03.2008 р. 

N К-37203/06 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Бившевої Л. І., суддів: Голубєвої Г. К., Костенка М. І., Маринчак Н. Є., Федорова М. О., при секретарі Євтушевському В. М. (за участю: представників позивача - Р. В. В., Г. Н. Є., представника відповідача - В. О. Ю.), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків на постанову господарського суду міста Києва від 10 липня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2006 року у справі N 32/149-А за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Альцест" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, встановила:

У березні 2006 року АТЗТ "Альцест" звернулось до суду з позовом до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень N 0000571504/0, N 0000591504/0, N 0000601504/0 від 18 листопада 2005 року, N 0000571504/1, N 0000591504/1, N 0000601504/1 від 19 грудня 2005 року.

Заявою від 30 березня 2006 року позивач доповнив позовні вимоги та просив визнати недійсними та скасувати також податкові повідомлення - рішення N 0000571504/2, N 0000591504/2, N 0000601504/2 від 2 березня 2006 року.

Постановою господарського суду м. Києва від 10 липня 2006 року позов задоволено частково.

Визнано недійсними податкові повідомлення - рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 18 листопада 2005 року N 0000571504/0, від 19 грудня 2005 N 0000571504/1, від 2 березня 2006 року N 0000571504/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 675800,00 грн. основного платежу та 679555,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнано недійсними податкові повідомлення - рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 18 листопада 2005 року N 0000591504/0, від 19 грудня 2005 року N 0000591504/1 та від 2 березня 2006 року N 0000591504/2.

Визнано недійсними податкові повідомлення - рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 18 листопада 2003 року N 0000601504/0, від 19 грудня 2005 року N 0000601504/1, від 2 березня 2006 року N 0000601504/2 в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 33539,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15366,00 грн.

В решті позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2005 року постанову господарського суду м. Києва від 10 липня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 10 липня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2006 року, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу АТЗТ "Альцест", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків провела планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства АТЗТ "Альцест" за період з 1 липня 2002 року по 30 червня 2005 року, за результатами якої було складено акт N 636/15-4/21547168 від 8 листопада 2005 року.

Перевіркою було встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, підпункту 7.2.1 п. 7.2, підпункту 7.4.2, підпункту 7.4.4, підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було завищено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 44405,00 грн.

В акті перевірки також було встановлено порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було занижено податок на додану вартість на суму 417003,40 грн., у тому числі за липень 2003 року на 266761,00 грн., за вересень 2003 року на 150242,40 грн.

Крім того, перевіркою було встановлено порушення п. 4.1, п. 5.1, підпункту 5.2.1 п. 5.2, підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого було занижено податок на прибуток за 2003 рік на 683300,00 грн., у тому числі за 3 квартали 2003 року на 450500,00 грн., за 11 місяців 2003 року на 677300,00 грн., за 2003 рік на 683300,00 грн., за 2004 рік на 4600,00 грн., у тому числі за 3 квартали 2004 року на 2100,00 грн., за 11 місяців 2004 року на 4600,00 грн., за півріччя 2005 року на 15800,00 грн.

18 листопада 2005 року СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків на підставі акту перевірки прийняла наступні податкові повідомлення - рішення:

1) N 0000571504/0, яким АТЗТ "Альцест" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1397200,00 грн., у тому числі 703700,00 грн. - основний платіж та 693500,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

2) N 000591504/0, яким АТЗТ "Альцест" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 625505,10 грн., у тому числі 417003,40 грн. - основний платіж та 208501,70 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

3) N 0000601504/0, яким АТЗТ "Альцест" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 44405,00 грн., у тому числі за березень 2003 року на 3010,00 грн., за липень 2003 року на 33539,00 грн., за березень 2004 року на 4214,00 грн., за квітень 2004 року на 1979,00 грн., за листопад 2004 року на 1663,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 16871,00 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені в адміністративному порядку, за наслідками якого СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийняла податкові повідомлення - рішення від 19 грудня 2005 року N 0000571504/1, N 000591504/1, N 0000601504/1, від 2 березня 2006 року N 0000571504/2, N 000591504/2, N 0000601504/2.

Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

14 липня 2003 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" (продавець) було укладено договір купівлі - продажу N 14/07-01кп, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує товар - резонатори кварцові у кількості 46200 шт. на суму 1801800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 300300,00 грн. Право власності на товар виникає у покупця з моменту підписання накладних на отримання товару. Датою поставки вважається дата виписки накладних продавцем покупцю. Приймання товару здійснюється на складі продавця в м. Луганськ.

На виконання договору ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" видало видаткову накладну N ПБ-0000247 від 16 липня 2003 року та податкову накладну N 380 від 16 липня 2003 року на суму 1801800, 00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 300300,00 грн.

В оплату за поставлений товар позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" грошові кошти в розмірі 300300,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 50050,01 грн.

Крім того, 24 вересня 2003 року між ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" та ТОВ "СП Фінансова ініціатива" було укладено договір уступки права вимоги N 24/09-5-ФИ-ПБ, згідно умов якого ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" (кредитор) уступає, а ТОВ "СП Фінансова ініціатива" (новий кредитор) отримує право вимагати від АТЗТ "Альцест" (боржник) виконання обов'язків по оплаті товару, переданого кредитором боржнику в рамках договору купівлі - продажу N 14/07-01кп від 14 липня 2003 року в сумі 1501500,00 грн., про що позивача було повідомлено листом від 24 вересня 2003 року N 24/09-5.

В оплату за отриманий за договором купівлі-продажу N 14/07-01кп від 14 липня 2003 року товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "СП Фінансова ініціатива" грошові кошти в розмірі 1501500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 250000,00 грн.

15 вересня 2003 між позивачем (покупець) та ТОВ "Комтек" (продавець) було укладено договір купівлі - продажу N 15/09-01кп, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує резонатори кварцові в кількості 23100 шт. на загальну суму 901454,40 грн., в тому числі податок на додану вартість - 150242,00 грн. Право власності виникає у покупця з моменту підписання накладних на отримання товару. Датою поставки вважається дата виписки накладних продавцем покупцю. Прийом товару здійснюється у м. Луганськ.

На виконання умов договору ТОВ "Комтек" видало позивачу видаткову накладну N Кт-0000158 від 16 вересня 2003 року та податкову накладну N 203 від 16 вересня 2003 року на суму 901454,40 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 150242,40 грн., згідно яких позивач придбав резонатори кварцові РК 391 у кількості 23100 штук. Факт оплати позивачем придбаного товару підтверджується виписками з банку.

Крім того, між позивачем (комітент) та ПП "Ексім Д" (Комісіонер) були укладені договори комісії від 15 липня 2003 року N 15-07/01-ДК та від 16 вересня 2003 року N 16-09/01-ДК.

Згідно акту приймання-передачі від 15 липня 2003 року до договору комісії від 15 липня 2003 року N 15-07/01-ДК позивач передав, а ПП "Ексім Д" прийняло для реалізації резонатори кварцеві РК 391 з частотою 11934,448 кГц ГШЖК, 433510,001 ТУ в кількості 46 200 штук на суму 1513050, 00 грн.

Згідно акту приймання-передачі від 16 вересня 2003 року до договору комісії від 16 вересня 2003 року N 16-09/01-ДК позивач передав, а ПП "Ексім Д" прийняло для реалізації резонатори кварцові РК 391 з частотою 11934,448 кГц ГШЖК, 433510,001 ТУ в кількості 23100 штук на суму 756294, 00 грн.

На виконання вказаних договорів комісії ПП "Ексім Д" здійснило реалізацію резонаторів кварцових РК 391 нерезиденту - Компанії SIA "Riki IV" (Латвія).

Рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог мотивовані фактичним здійсненням операцій купівлі - продажу та експорту, що підтверджується матеріалами справи, та безпідставністю висновків акту перевірки, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення - рішення.

Однак такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вищевикладені положення свідчать, що до валових витрат відносяться лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари (роботи, послуги) у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 цього ж Закону).

Таким чином, у випадку підтвердження доводів органів державної податкової служби про безтоварність операцій, фактичне не вивезення товару за межі митної території України або відсутності у платника податку розумної економічної або іншої причини здійснення таких господарських операцій, платник податку не має право на віднесення витрат на придбання цього товару до валових витрат, а також позбавляється права на податковий кредит за наслідками цих операцій та отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість навіть у випадку наявності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів та оформленої належним чином податкової накладної.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з товарності операцій купівлі - продажу та експорту, однак не надали належної правової оцінки тому, що згідно вантажних - митних декларацій N 11003/3/001462 від 15 вересня 2003 року, N 11003/3/001711 від 21 жовтня 2003 року виробником товару є ЗАТ "Завод "Інтеграл", а згідно листа N 01/08-03 від 1 квітня 2003 року ЗАТ "Завод "Інтеграл" з IV кварталу 2002 року фінансову - господарську діяльність не здійснює (т. 3 а. с. 60), згідно експертного висновку технічного стану цеху для виробництва кварцових резонаторів та елементів кварцових пластин від 6 лютого 2004 року Харківського національного університету радіоелектроніки кварцові резонатори РК 391 з частотою 11934,448 кГц ЗАТ "Завод "Інтеграл" не випускав (т. 3 а. с. 72).

Таким чином, суди попередніх інстанцій при розгляді справи в порушення вимог ч. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснили заходи щодо встановлення обставин придбання товару - резонаторів кварцових РК 391 з частотою 11934,448 кГц позивачем та їх фактичної наявності, що має значення для встановлення реального характеру операцій з придбання та реалізації товару.

Крім того, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги те, що відповідно до положень підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Належною оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли усі її графи заповнені відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307.

Відповідно до п. 1.7 вищезазначеної Інструкції одержувач - зазначена в транспортному документі особа, якій перевізник згідно з транспортними документами або за дорученням відправника має передати у володіння товари.

Згідно з вимогами цієї ж Інструкції у графі 8 наводяться відомості про одержувача товарів, а у випадку якщо одержувач товарів - іноземна особа, в графі 8 вантажної митної декларації зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства.

Таким чином, в графі 8 має бути зазначена реально існуюча юридична чи фізична особа, яка є одержувачем названого у вантажній митній декларації товару.

Відповідно до вантажних - митних декларацій N 11003/3/001462 від 15 вересня 2003 року, N 11003/3/001711 від 21 жовтня 2003 року одержувачем товару є Компанія SIA "Riki I.V.".

В письмових запереченнях на позов та в апеляційній скарзі відповідач звертав увагу на недостовірність цих даних, посилаючись на те, що згідно листа Управління фінансової поліції Республіки Латвія від 19 березня 2004 року N 14.2.1.20/441 в ході перевірки Компанії SIA "Riki I.V." було встановлено, що ця фірма є фіктивною, за юридичною адресою не знаходиться і угоди з ПП "Ексім Д" укладались без згоди її директора.

Відповідно до ч. 5 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України суди попередніх інстанцій мали можливість витребувати належні докази на підтвердження чи спростування наведених відповідачем фактів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, що не було ними зроблено і могло призвести до неправильного вирішення спору.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29 грудня 1976 року N 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами норм матеріального та процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова господарського суду м. Києва від 10 липня 2006 року та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2006 року підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія ухвалила:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.

Постанову господарського суду міста Києва від 10 липня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2006 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

 

Головуючий 

Л. І. Бившева 

Судді: 

Г. К. Голубєва 

  

М. І. Костенко 

  

Н. Є. Маринчак 

  

М. О. Федоров 

Опрос